30 травня 2011 року в приміщенні відділу літератури та інформації з питань мистецтва Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки ім. К.А. Тімірязєва відбулося чергове засідання клубу SETEOLA-ART - тридцять п’ята зустріч учасників і гостей проекту SETEOLA. Тема засідання –«Соломія Крушельницька у світі мов і культур». Засідання проводив засновник і лідер проекту SETEOLA Олексій Рябоконь (Алекс), голова. Ради клубу. Дивіться текстовий, фото і відеозвіт про зустріч.
On May 30, 2011, at the Department of Literature and Information on Arts, the Regional Universal Scientific K.A.Timiryazyev Library of Vinnytsia, there was held the 35th meeting of participants and guests of the Project SETEOLA –SE[lf]-TE[aching] O[ther] LA[nguages] as a regular sitting of the Club ‘SETEOLA-ART’. Solomiya Krushelnytska – a prominent Ukrainian singer– was spoken of on how she learned and used languages in her life and creative activity. The meeting was conducted by Oleksii Riabokon (Alex) – the founder and leader of the project, the Club Council Head. See the text, photo, and video report of the meeting.
1. Звучить народна українська пісня «Через сад-виноград» у виконанні Соломії Крушельницької.
2. Олексій Рябоконь. Вітаю Вас, шановні члени і гості клубу SETEOLA-ART! Наша зустріч, друга у цьому році почалася бадьорою українською народною піснею «Через сад-виноград» у виконанні славетної української оперної співачки Соломії Амвросіївни Крушельницької.
3. Я, Олексій Рябоконь, засновник і лідер проекту SETEOLA, хотів би нагадати, що пані Соломія була героїнею найпершої зустрічі учасників проекту, яка відбулася 3 березня 2010 року. І тоді, і сьогодні причинами нашого вибору були наступні.
По-перше, у перших десятиріччях ХХ століття на світових оперних сценах царювали чотири співаки – Баттістіні, Карузо, Руффо, і Шаляпін. І лише одна жінка змогла досягти їхніх висот і стати врівень з ними. Це була Соломія Крушельницька – «незабутня Аїда», «чарівна Чіо-Чіо-сан», «неповторна Галька», «чудова Валькірія», «виняткова Лорелея».
По-друге, Соломія Крушельницька з досконалою дикцією говорила і співала вісьмома мовами - українською, російською, польською, німецькою, англійською, італійською, іспанською і французькою.
По-третє, Соломія Крушельницька завжди включала до своїх програм українські народні пісні, які безмежно любила,
а також твори українських композиторів: Лисенка, Людкевича, Вахнянина, Січинського й інших. Українськими народними перлинами і шедеврами вітчизняних авторів співачка, як правило, завжди закінчувала свої виступи – Європа, Південна й Північна Америка, Єгипет.
Все це дало нам підстави ще раз звернутись до цієї яскравої зірки на національному й світовому небосхилі – геніальної співачки, талановитого поліглота, палкої патріотки всього українського Соломії Крушельницької.
Із задоволенням представляю Вам членів Ради Клубу SETEOLA-ART:
- Войтюк Неллі Адамівна, завідуюча відділом літератури і інформації з питань мистецтва Вінницької обласної універсальної наукової бібліотеки імені К.А.Тімірязєва;
- Марчук Олена Володимирівна,завідуюча відділом літератури іноземними мовами цієї ж бібліотеки
- Коляструк Ольга Анатоліївна, завідуюча кафедрою етнології Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського, доктор історичних наук;
-Краєвська Анна Павлівна – викладач кафедри українознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, кандидат філологічних наук.
Головою Ради клубу є я, Рябоконь Олексій Вікторович, старший викладач кафедри українознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, доцент Центру ділової іноземної мови Вінницького торговельно-економічного інституту Київського національного торговельно-економічного інституту.
Сьогодні ми також запросили знімальні групи двох телевізійних каналів – ВДТ і «Віта», які будуть освітлювати нашу роботу, а ми з Вами зможемо побачити себе у відповідних програмах новин.
5. Олексій Рябоконь. Анна Павлівна Краєвська, яку я щойно представив, вже була минулого року на зустрічі учасників проекту SETEOLA. А сьогодні вона дебютує у новій якості як член і один з керівників клубу SETEOLA-ART. Анна Павлівна, як мені здається, з великою мірою вірогідності може вважатись духовною спадкоємицею Соломії Крушельницькою за вірою у своє покликання, за незламною волею, за енергією у досягненні мети, за палкою любов’ю до рідного краю, його мови і культури. Дивлячись на представників нової генерації українських дослідників і викладачів, подібних дл Анни Павлівни, можна не сумніватись, що ще не вмерла Україна, і не вмре ніколи. Що ще поєднує цих жінок, розкаже сама Анна Павлівна.
6. Анна Краєвська: «Необхідно, щоб духовні нащадки Соломії Крушельницької здійснювали широкий польовий пошук і завпис українських народних пісень».
7. Олексій Рябоконь. Я вже казав, що в лінгвістичному арсеналі Соломії Крушельницької було вісім мов. Повну картину її взаємин з цими мовами мені, мабуть, сьогодні за браком часу намалювати не вдасться. Але я з усього великого обсягу різноманітної інформації з цього питання я спробував вибрати найцікавіше, так би мовити перлинки, родзинки, цікавинки.
Українська мова. Важкі умови існування, розвитку і навчання в Австро-Угорщині. Домінування польської мови. Близкість Соломії Крушельницької до української народної мови, побуту, пісень. Виконання українських народних пісень і творів українських композиторів на кращих сценах світу по закінченні концертів. Виконання тужливої народної балади «Ой під гай зелененький брала вдова лін дрібненький» перед російським царем Миколою ІІ і його родиною. Величезний успіх і резонанс.
Польська мова.– Участь у польському хорі. Польське товариство «Приятелів музики». Примадонна Варшавської опери.
Російська мова. Чехов, Бєлінський, Чернишевський, Чайковський – «Євгеній Онєгін», «Пікова дама».
Італійська мова. – Львівська консерваторія. Італійська оперна зірка Джемма Белінчоні, навчання в «Ла-Скала». Джакомо Пуччінні, мадам Баттерфляй, Чіо-чіо-сан.жАртуроТосканіні. Чоловік-італієць.
Німецька мова. Батько,, гувернантка, приватні уроки, брат Антон- словники. Опери Ріхарда Вагнера.
Англійська мова. Гастролі в США і Канаді. Перша українська оперна зірка на північноамериканському континенті. Англомовна й україномовна преса Північної Америки.
Французька мова. Батько. Гувернантка, брат Антон – словники. Львівська консерваторія. Гастролі в Парижі, французька публіка, українська преса, бездоганна вимова.
Іспанська мова. Гастролі в Іспанії, Аргентина, Чілі. У травні 1908, на урочистому концерті з нагоди ‘сторіччя Аргентини, Соломія Крушельницька з’явилася з національним прапором цієї країни і разом з солістами хору виконала національний гімн Аргентини.
З надзвичайною легкістю Соломія Крушельницька співала на різних європейських мовах, передаючи їхній своєрідний характер. Відчувала і передавала національний характер носіїв цих мови.
8. Олексій Рябоконь. Навчання мов і навчання співу мають багато спільного. Це й постановка дикції, й правильне інтонування, й паузація. Час від часу на наших зустрічах ми робимо вправи з постановки й тренування вимови у різних мовах, оперуючи при цьому поняттями «фокус» (центральна точка мовленнєвого апарату) і «манок» (фраза-еталон, яка демонструє правильну вимову тієї чи іншої мови). Соломія Крушельницька тому й могла так легко переходити з мови на мову, що вміла відштовхуватись від фокуса тією чи іншою мовою. Зараз я вам продемонструю фокуси й манки для української, італійської, російської, англійської, французької й німецької мов. Ви хором повторите відповідні фрази, а потім хтось індивідуально спробує їх відтворити.
Але перед цим зауважу, що фокуси в українській і італійській мовах однакові – біля передніх нижніх зубів. Тому й недивно, що серед носіїв цих мов можна назвати так багато видатних співаків і співачок у стилі бельканто, в тому числі й нашу героїню.
Отже, давайте проведемо конкурс на краще відтворення фраз п’ятьма мовами.
Учасник конкурсу Вадим Д’яков.
Учасниця й переможиця конкурсу Марія Фурман.
9. Олексій Рябоконь. Польща, польська мова, польська культура, як ми бачили , відігравали суттєву роль у житті й творчій діяльності Соломії Крушельницької. Прослухайте будь ласка у її виконанні фрагмент арії Гальки з однойменної опери польського композитора Станіслава Монюшка. На жаль, давність запису і його недосконала технологія не можуть дати повного уявлення про вокальну й драматичну майстерність співачки. Але можемо дякувати долі, що збереглося хоча б це.
10. Звучить арії Гальки з однойменної опери польського композитора.Станіслава Монюшка.
11. Олексій Рябоконь. Як я вже казав, в оволодінні мовами й співом є багато спільного. Зараз ми проведемо ще один конкурс. Я буду читати слова – музичні терміни, а Ви, спочатку разом, а потім індивідуально, спробуєте відтворити їхню ритмічну модель шляхом постукування по столу рукою, або плескання в долоні.
-опера
-адажіо
фортісімо
-увертюра
-алегро
-піано
-тутті
-бельканто
-крещендо
-дімінуендо
-партітура
-лібретто
-форте
-пианиссимо
-арія
Учасник конкурсу Ахмед Шаммо (Сирія)
Учасник і і великодушний переможець конкурсу Володимир Лозовський
12. Олексій Рябоконь. Італія, італійська культура, культура, музика й мова своїм значенням і місцем у житті й творчості Соломії Крушельницької поступаються лише українській складовій. Пропонуємо вашій увазі «Пісню Сольвейг» з опери норвезького композитора Едварда Гріга, яку Соломія Крушельницька виконує італійською мовою.
13. Звучить «Пісня Сольвейг» з опери норвезького композитора Едварда Гріга
14. Олексій Рябоконь. Володіння багатьма мовами передбачає здатність мобілізувати увесь свій лінгвістичний багаж, в тому числі й той, який ми не усвідомлюємо, тобто навіть не здогадуємося, що маємо певні знання навіть з тих мов, які ніколи не вивчали. Наш останній конкурс називається «Поліглот». Я буду читати початок фраз найрізноманітнішими мовами. А ви спробуєте завершити їх. Потім один з Вас спробує зробити це самостійно. Якщо більшість з 41 відповіді буде правильною, претендент отримає приз.
Переможець конкурсу «Поліглот» Оксана Омельченко.
15. Олексій Рябоконь. Ми, викладачі кафедри українознавства Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова, спрямовуємо свою роботу на формування в студентів –іноземців комунікативної компетенції в українській мові, ознайомлення їх з культурою, звичаями та традиціями нашого народу. Зараз ми з одним таким студентом порозмовляємо – Я арабською, а він українською мовою.
Арабсько-український діалог Олексія Рябоконя й Ахмеда Шаммо з Сирії.
16. Олексій Рябоконь. Якщо ви окинете оком цю ошатну залу, ви побачите певні українські реалії, що нам їх люб’язно надав музей етнографії Вінницького державного педагогічного університету імені Михайла Коцюбинського.
Цей музей працює при кафедрі етнології даного університету, яку очолює доктор історичних наук Коляструк Ольга Анатоліївна. Її я запрошую до слова.
17. Ольга Колятрук: «Українська культура й мова у рівноправному діалозі з мовами і культурами інших народів – це той ідеал, до якого прагнула і який нам заповіла Соломія Крушельницька».
18. Олексій Рябоконь. При кафедрі етнології працює також етнографічний колектив «Душі криниця». Його керівник пані Катерина присутня сьогодні серед нас. Вона прийшла разом з учасницею цього колективу Катериною Хомич, яка підкорила нас своїм талантом тиждень тому на шоу, присвяченому першій річниці проекту SETEOLA. Сьогодні вона завершує нашу зустріч українським романсом.
19. Олексій Рябоконь. Дякуємо,шановні пані і панове за участь у нашій зустрічі. Ми маємо можливість сфотографуватись разом на пам’ять.
20. Олексій Рябоконь. Наша наступна зустріч відбудеться наприкінці червня. Тема зустрічі – «Марко Вовчок у світі мов і культур». Щасти Вам!!! Олексій Рябоконь.
